У чому полягає різниця між хворобою сухого ока та синдромом червоного ока
Незважаючи на схожість деяких ознак, синдром сухого ока і синдром червоного ока є різними хворобами. Ось чим вони відрізняються.
Симптоми хвороби сухого ока та синдрому червоного ока
Важливою ознакою хвороби сухого ока є відчуття сухості очей, дискомфорту, свербежу, печіння, які часто з'являються в кінці робочого дня і після інтенсивного зорового навантаження. До того ж, можуть з'явитися помірне почервоніння білків очей, сльозотеча.
Основними симптомами синдрому червоного ока є посилення судинного малюнка і почервоніння (гіперемія) ока, набряк і подразнення кон'юнктиви. Інші ознаки, такі як зниження гостроти зору, світлобоязнь, свербіж, дискомфорт, біль, сльозотеча, що також часто супроводжують синдром червоного ока, можуть бути виражені більшою чи меншою мірою.
Чому вони виникають?
Хвороба сухого ока виникає, коли природні сльози виробляються у недостатній кількості або коли вони швидко випаровуються. Поверхня ока недостатньо зволожується, що викликає дискомфорт. На слізну плівку негативно впливають різні фактори, але основними з них є такі:
тривале зорове навантаження (робота за комп’ютером, використання гаджетів, читання при слабкому освітленні);
- тривале зорове навантаження (робота за комп’ютером, використання гаджетів, читання при слабкому освітленні);
- супутні хронічні захворювання, такі як цукровий діабет, гіпотиреоз та ін.;
- застосування низки системних і місцевих препаратів;
- гормональний дисбаланс в організмі жінки під час вагітності, лактації та клімаксу;
- старіння;
- хірургічні втручання на очах;
- травми очей.
Синдром червоного ока – це порушення мікроциркуляції, що проявляється сильним розширенням і кровонаповненням дрібних судин на поверхні ока. Як правило, воно виникає під дією подразливих неінфекційних факторів: сильного вітру, особливо з піском і пилом, задимленості і запиленості повітря, смогу, яскравого сонячного світла, сухого кондиціонованого повітря, сигаретного диму, використання агресивних побутових і косметичних засобів, контакт з дрібними чужорідними частинками, механічний вплив контактних лінз і надмірні силові навантаження. Нерідко синдром червоного ока супроводжує алергічний риніт і ринокон'юнктивіт – як сезонний (пилковий поліноз і цвітіння), так і цілорічний (алергія на домашніх кліщів, шерсть тварин тощо).
Примітно, що досить часто на тлі хвороби «сухого ока» розвивається синдром «червоного ока». І навпаки, під час лікування синдрому червоного ока із застосуванням очних крапель, до складу яких входять консерванти (наприклад, бензалконію хлорид), можливий розвиток хвороби сухого ока.
